Кубок Норвегії
Кубок Норвегії з футболу — найстаріший національний кубковий турнір країни, що щорічно об'єднує клуби від елітної Елітсерії до аматорських команд нижчих дивізіонів. З 1902 року він стає ареною несподіваних сенсацій, де скромні аутсайдери часто перемагають грандів, додаючи інтриги до норвезького футбольного календаря.
Історія та заснування
Турнір розпочався 1902 року як 'Королівський кубок' і поклав початок організованому футболу в Норвегії. Перший фінал — між 'Оде' та 'Вікінгом', перемогу здобули господарі. За століття з гаком кубок змінився: 1963-го допустили професіоналів, у 1990-х розширили до 128 команд. Пам'ятні події — сенсаційна перемога 'Фолла' над 'Русенборгом' 2000-го та дубль 'Тромсё' 1996-го. Рекордсмен — 'Русенборг' з 12 титулами, 'Вікіng' — 8.
Формат турніру
Формат — класична сітка на виліт з одним матчем на полі суперника за жеребом. Учасники до 128: старт з кваліфікацій для нижчих ліг в квітні, основні етапи — серпень-листопад. Фінал традиційно на 'Уллеволі' в Осло. Без посіву для максимальної непередбачуваності.
Цікаві факти
Середня результативність — близько 3,2 голи за матч, у ранніх раундах до 4+. Найкращі бомбардири: Рой Мілльо (13 голів, 1989), Маркус Підерсен (10, 2010), Діон Донах'ю (9, 2016). Турнір прославив гравців на кшталт Джона Каре Кнудсена з 'Русенборга', чиї голи у фіналах легендарні, та сучасних зірок 'Мольде' — Магнуса Ерліка. Тут дебютував Ерлінг Холанд голами за 'Мольде'.