Кубок Вірменії
Кубок Вірменії з футболу — національний кубковий турнір, організований Вірменською футбольною федерацією (ФФА). Збирає клуби Прем'єр-ліги, Першої ліги та нижчих дивізіонів, створюючи шанси для сенсацій та тріумфів аутсайдерів. На відміну від чемпіонату, вирівнює сили, висвітлюючи молодих талантів у битвах гігантів на кшталт «Пюніка» та «Арарата».
Історія та заснування
Турнір запустили 1992-го після незалежності, замінивши радянські традиції; перший переможець — єреванський «Котайк». У 2000-х «Пюнік» виграв 10 кубків, рекорд. Ключові моменти: сенсація «Алашкерта» 2017-го над «Пюніком», дубль «Ноа» 2021–2022. У 2023-му «Арарат-Арменія» здобув трофей 1:0 у фіналі проти «Пюніка», посиливши інтригу.
Формат турніру
Формат — класична сітка на виліт з одним матчем, від 1/16 або 1/32, 32–48 команд за сезон. Починається в квітні–травні, фінал у червні на нейтральному полі, часто на «Вазген Саргсян» в Єревані. Без посіву — чистий хаос для меншків.
Цікаві факти
Середня результативність — 2,8 голи за матч, вища на старті (>3). Рекордсмен: Геворг Григорян (~25). Лідери: Артур Мірзоян («Пюнік», 15+), Тіgran Барсегян («Арарат-Арменія»). Видав Вардана Бічахчяна в «Удінезе» та Артура Петросяна. Драматичні пенальті, як у фіналі-2019, — його фішка.