Кубок Індії
Кубок Індії з футболу — найстаріший національний кубковий турнір країни, що об'єднує клуби з усіх дивізіонів з 1937 року. Відомий сенсаціями, коли команди з нижчих ліг перемагали грандів ISL та I-Ліги, зачаровуючи мільйони фанатів.
Історія та заснування
Турнір розпочався 1937-го під егідою Всеіндійської федерації футболу (AIFF), першим переможцем став South Club з Мумбаї. Після незалежності домінували Mohun Bagan та East Bengal з Калькутти, завоювавши десятки титулів. Цікавий факт: 1965-го армія Індії дійшла до фіналу, але програла. Призупинено 1996–2002 через організаційні проблеми, відроджено 2003-го. Salgaocar SC переміг 2011-го як останній 'неелітний'.
Формат турніру
Класична кубкова система з вибуванням після одного чи двох матчів, до 48 команд від чемпіонів штатів до еліт ISL. Попередні раунди для аматорів, потім пари. Фінал — одиночний матч на нейтральному полі, часто в Калькутті чи Делі. З 2019-го інтегровано з Суперкубком.
Цікаві факти
Середня результативність — 2,5–3 голи за матч, піки до 4+. Легенди: П.К. Банерджі (Mohun Bagan). Суніл Четрі — рекордсмен з 15+ голами, Б.Б. Бхутія зірка. Яскраві матчі: 7:0 East Bengal 2012-го. Відкриває таланти на кшталт Манджіра Сінгха.