Кубок Чемпіонів Перської затоки
Кубок Чемпіонів Перської затоки — найпрестижніший клубний турнір держав Перської затоки. Організований Союзом арабських футбольних асоціацій (UAFA), об'єднує лідерів з ОАЕ, Саудівської Аравії, Кувейту, Катару, Бахрейну та Оману. З 1982 року він уособлює регіональне футбольне протистояння на тлі спортивних амбіцій нафтових монархій.
Історія та заснування
Турнір розпочався 1982 року від UAFA як заміна невдалому клубному Кубку Перської затоки; першу перемогу здобув кувейтський Аль-Ахлі. Саудівська Аравія лідирує з 12 титулами завдяки Аль-Іттіфаку й Аль-Хілялю. Яскраві моменти: фінал-1994, де Аль-Айн розгромив Аль-Шабаб 3:1, та відродження 2019-го з тріумфом Аль-Васл після паузи 2015–2017 через організаційні проблеми.
Формат турніру
Формат еволюціонував від чистого плей-офф до групового етапу з 4–8 командами (жереб із шести країн, по 1–2 від федерації), за яким чвертьфінали, півфінали та фінал на нейтральному полі. Групові матчі — одноколові, дві найкращі виходять. Проводиться щорічно восени чи навесні, триває 1–2 місяці.
Цікаві факти
Середня результативність — 2,8 гола за матч, з піками в плей-офф. Найкращі бомбардири: Джафар Якуб (Кувейт, 20+), Абдуллатиф Аль-Гамді (Саудівська Аравія). Яскраві гравці: Себастьян Леандро (Аль-Айн), Фабіо Ліма (Аль-Ахлі), легенда Бадер Аль-Мутва. Сучасні зірки: Омар Хрібін (Аль-Васл) та Факреддін Зукіч (ОАЕ), відомі міцною обороною та контратаками.