Матч Континентальних Чемпіонів
Матч Континентальних Чемпіонів — це елітне протистояння переможців Ліги чемпіонів УЄФА та Кубка Лібертадорес з 1968 по 2004 рік, символ трансатлантичної клубної гегемонії, що переріс у Клубний чемпіонат світу ФІФА.
Історія та заснування
Ідея зародилася в 1960-х на тлі домінування південноамериканців: перша гра — перемога 'Естудьянтес' над 'Манчестер Сіті' 1:0 (за сумою). У 1990-х Європа лідирувала з 'Міланом', 'Реалом' та 'Баварією'. Ключові моменти: подвійна перемога 'Ноттінгем Форест' над 'Індепендьєнте' (1980) та пенальті 'Насьоналя' 1971-го після заворушень у Монтевідео.
Формат турніру
Спочатку дві гри (вдома/на виїзді), з 1998 — один матч на нейтральному полі. Переможець за основний час, дод. час чи пенальті. Учасники: чемпіони УЄФА та КОНМЕБОЛ; європейці захищають титул.
Цікаві факти
Середня результативність — 2,5 голи, баланс тактики та майстерності. Найкращі бомбардири: Карлос Альберто (2 за 'Сантос'), Уве Зеелер (2 за 'Баварію'). Зірки: Пеле ('Сантос' 1968), Роналдо ('Реал' 2002), Рівалдо ('Мілан'), Мессі ('Барселона' 2009-11). Європа 7:4, 10 титулів бразильців.